Живопис, як вид мистецтва

Сучасна естетична наука виділяє такі функції художніх творів: гносеологічну; аксіологічну; сугестивну; виховну; компенсаторну; комунікативну; гедоністичну. Малярство як одна з форм зображувального мистецтва сприяє формуванню суспільної свідомості, допомагає комплексно осмислювати дійсність, а це, у свою чергу, на практиці зумовлює необхідність синтезу всіх основних мистецьких функцій. Саме тому специфічною ознакою сучасного живопису є його тяжіння до поліфункціональності, що сприяє створенню універсальної цілісної художньої моделі світу. Гносеологічна функція Аксіологічна функція Сугестивна функція Виховна функція Компенсаторна функція Комунікативна функція Гедоністична функція

Ієрархія жанрів Найвідомішою жанровою ієрархією була система, розроблена  Андре Фелібьєном : історичне малярство, портрет, жанровий живопис, пейзаж, натюрморт (за спаданням). Анімація Анімалістичний жанр Ведута Іконопис Історичний Капричо Марина  (морська тематика) Натюрморт Ню Пейзаж Побутовий жанр Портрет  ( Парадний портрет ,  Портрет актора в ролі ,  Натрунний портрет ) Релігійна картина  (біблійна тематика) Фан-арт

Живопис, малярство — вид пластичного мистецтва, створення зорових образів за допомогою фарб, нанесених на будь-яку поверхню: натягнуте на раму полотно, папір, поверхню стін, посуд тощо. Зазвичай, фарба або інші пігменти наносяться на поверхню за допомогою пензля, однак можливе й використання інших засобів, як-от аерографи, ножі або губки. Як і інші різновиди мистецтва, малярство може виконувати гносеологічну, аксіологічну, сугестивну, виховну, компенсаторну, комунікативну та гедоністичну функції. Фантазія художника дозволяє створювати за допомогою сполучення статичних за своєю природою малюнка й кольору складні сюжети, насичені емоціями й відчуттям динаміки композиції або, навпаки, образи абсолютно статичні, «викликаючи у глядача живу ілюзію реальної просторовості… предм етів та їхнього оточення».